-
1 stiff
1. n розм.1) вексель2) підроблена банкнота3) таємний лист4) незграбна людина5) босяк; бурлака6) хлопак7) труп2. adj1) міцний, тугий, негнучкий, нееластичний; жорсткий2) закляклий, застиглий, задубілий, заціпенілий; здерев'янілий3) напружений, дерев'яний4) напіврідкий, в'язкий, густий, щільний5) непохитний, незламний, твердий, рішучий6) запеклий, завзятий7) незграбний, неловкий8) п'яний9) холодний, манірний, натягнутий, вимушений10) важкий12) сильний (про вітер)13) міцний (про напій)14) сильнодіючий (про ліки)15) високий (про ціни)16) стійкий (про ринок)17) надмірний (про вимогу тощо)18) суворий (про покарання)19) щільно упакований20) розм. повнісінький21) pred. розм. до знемоги; до смерті22) упертий23) мор. остійний, нехиткийstiff as a poker — негнучкий; жорсткий; манірний
to keep a stiff upper lip — виявляти твердість; не втрачати мужності
* * *I [stif] n; сл.1) вексель; підроблена банкнота; підроблений чек2) таємний лист; секретне послання; записка, передана потай3) босяк, волоцюга4) зануда5) жаднюга, скнара7) труп, мрець8) учасник змагання, приречений на невдачу ( про скакового коня)9) хлопець, людина10) cл. робітник ( некваліфікований); роботяга; батракII [stif] a1) жорсткий, міцний; тугий, нееластичний2) закляклий, застиглий; заціпенілий; напружений, дерев'яний3) погано діючий, тугий4) напіврідкий; в'язкий, густий, щільний5) твердий, рішучий, непохитний6) запеклий, завзятий7) незграбний; п'яний як чіп8) холодний, манірний; церемонний9) важкий (напр, про іспит)10) важкий, крутий (про спуск, підйом)11) твердий, важкий для обробки ( про ґрунт)13) ( про ціни) високий; стійкий14) надмірний ( про вимоги)15) суворий ( про покарання)16) щільно упакований; повнісінький17) упертий18) мeд. ригідний19) мop. остійнийIII [stif] adv1) до знемоги, до смерті; до чортиківto scare smb stiff — налякати кого-небудь до смерті
2) жорстко; не гнучись -
2 stiff
I [stif] n; сл.1) вексель; підроблена банкнота; підроблений чек2) таємний лист; секретне послання; записка, передана потай3) босяк, волоцюга4) зануда5) жаднюга, скнара7) труп, мрець8) учасник змагання, приречений на невдачу ( про скакового коня)9) хлопець, людина10) cл. робітник ( некваліфікований); роботяга; батракII [stif] a1) жорсткий, міцний; тугий, нееластичний2) закляклий, застиглий; заціпенілий; напружений, дерев'яний3) погано діючий, тугий4) напіврідкий; в'язкий, густий, щільний5) твердий, рішучий, непохитний6) запеклий, завзятий7) незграбний; п'яний як чіп8) холодний, манірний; церемонний9) важкий (напр, про іспит)10) важкий, крутий (про спуск, підйом)11) твердий, важкий для обробки ( про ґрунт)13) ( про ціни) високий; стійкий14) надмірний ( про вимоги)15) суворий ( про покарання)16) щільно упакований; повнісінький17) упертий18) мeд. ригідний19) мop. остійнийIII [stif] adv1) до знемоги, до смерті; до чортиківto scare smb stiff — налякати кого-небудь до смерті
2) жорстко; не гнучись -
3 timber-toe
n розм.1) дерев'яна нога2) людина з дерев'яною ногою3) людина з важкою ходою* * *n -
4 tin
1. n1) олово2) біла жерсть3) бляшанка, консервна банка4) амер. олов'яний посуд; форма для печива; деко5) розм. гроші, дзвінка монетаtin box — амер., розм. сумнівні доходи; темні джерела прибутків
tin hat — а) сталевий шолом (солдата); б) захисний шолом (робітника)
tin lizzie — амер. дешевий автомобіль, фордик
straight from the tin — з перших рук; свіженький, незіпсований
2. v1) консервувати, закупорювати в бляшанки2) консервуватися3) лудити, покривати оловом* * *I [tin] n1) олово2) луджене листове залізо, біла жерсть3) бляшанка; консервна банка4) aмep. олов'яний посуд; форма для печива; лист, деко5) cл. гроші; дзвінка монетаII [tin]straight from the tin — з перших рук, з першоджерела; свіженький, незіпсований, непошкоджений
1) олов'яний, зроблений з олова2) жерстяний, залізний, зроблений з жерстіa house with a tin roof — дім, що покритій жерстю
a
(little) tin god — пихатий дрібний чиновник; людина, що користується незаслуженною повагою; є "глиняний ідол"tin wedding — десята річниця весілля, "олов'яне" весілля
III [tin]tin box — aмep.; cл. сумнівні доходи, тіньові джерела прибітків ( політичного діяч)
1) υl. закупорювати в бляшанки; консервуватиto tin fruit [fish, milk] — консервувати фрукти [рибу, молоко]; консервуватися
2) лудити, покривати оловом -
5 tin
I [tin] n1) олово2) луджене листове залізо, біла жерсть3) бляшанка; консервна банка4) aмep. олов'яний посуд; форма для печива; лист, деко5) cл. гроші; дзвінка монетаII [tin]straight from the tin — з перших рук, з першоджерела; свіженький, незіпсований, непошкоджений
1) олов'яний, зроблений з олова2) жерстяний, залізний, зроблений з жерстіa house with a tin roof — дім, що покритій жерстю
a
(little) tin god — пихатий дрібний чиновник; людина, що користується незаслуженною повагою; є "глиняний ідол"tin wedding — десята річниця весілля, "олов'яне" весілля
III [tin]tin box — aмep.; cл. сумнівні доходи, тіньові джерела прибітків ( політичного діяч)
1) υl. закупорювати в бляшанки; консервуватиto tin fruit [fish, milk] — консервувати фрукти [рибу, молоко]; консервуватися
2) лудити, покривати оловом -
6 bloodhound
n1) шукач (собака)2) перен. сищик, детектив3) амер. репортер4) кровожерлива людина* * *[`bledhaund]n1) шукач ( порода собак); англійська кров'яна гонча ( порода собак)2) детектив -
7 timber
1. n1) лісоматеріал, пиломатеріал2) будівельний ліс3) лісиста ділянка; лісистий район4) юр. ліс, що росте на ділянці землі5) колода, брусок, балка6) мор. тимберс; шпангоут7) гірн. кріпильний ліс8) статура; будова тіла9) особиста риса, достоїнство10) човен; корабель11) спорт. ворітця (у крикеті)12) мисл. огорожа13) пака хутра2. v1) обшивати деревом; зміцнювати балками2) давати будівельний ліс3) гірн. кріпити4) будувати з дерева5) теслярувати, столярувати* * *I aдеревний; дерев'янийII vtimber cup [partition] — дерев'яний кубок [-а перегородка]
1) обшивати деревом; зміцнювати балками3) гipн., кріпити4) icт. будувати з дерева; теслювати, столяруватиIII nтюк хутра (сорок шкурок горностая, куниці, соболі)IV = timbre II -
8 timber-toe
-
9 peg
n ж. ім'яПег (зменш. від Margaret)old Peg — розм. сир із збираного молока
* * *I n1) кілочок; тoп. розбивний кілочок; дерев'яний цвях; нагель; шпилька ( шевська); тex. шліфт; чека; затичка; втулка ( бочки); тeкcт. шпринка ( човника)2) вішалка; гачок ( вішалки)3) кілочок ( на струнних інструментах); ніжка або упор віолончелі4) ніжка, вістря вовчка6) фішка ( для гри в крибідж)7) ступінь; межа8) нога; дерев'яна нога; людина з дерев'яною ногою9) pl; cл. штани, брюки ( звужені донизу)10) cл., дiaл. зуб12) cл. кидок ( у бейсболі)15) = news peg16) eк. підтримка (ціни, курсу), фіксація ціни на певному рівніII [peg] v1) прибивати цвяхами; прикріплювати кілочками; забивати кілочки; обносити, огороджувати кілочками; розмічати кілочками ( peg out); ( for) висувати ( на посаду); тex. з'єднувати на штифтах; c-г. провішувати, ставити віхи2) встановлювати ціни або вартість; eк.; жapг. штучно підтримувати (курс, ціну); охороняти від коливань (курс, ціну)3) cл. шпурляти, кидати; cл. кидати м'яч ( у бейсболі)4) cл. тикати, штрикати; протикати, простромити; протикати гарпуном, гарпунити5) cл. звужувати штани; заколювати штани навколо щиколотки6) cл. пізнавати; розпізнавати7) cл. пити за позначками ( зробленими усередині пивного кухля)8) cл. старанно працювати, корпіти, длубатися ( peg away)9) cл. бігти10) миcл. робити стойку ( про собаку)11) pиб. закидати вудку12) відмічати хід ( у грі в крибідж)13) потрапити кулею в кілочок ( крокет); закінчити гру, виграти, зайняти останню дірку (крибідж; peg out) -
10 wooden
adj1) дерев'янийwooden walls — іст. бойові кораблі
2) перен. позбавлений життя, дерев'яний3) незграбний (про стиль)4) тупий, безглуздийwooden horse — троянський кінь; кобила, кінь (гімнастика); розм. шибениця
to get (to take) the wooden spoon — прийти останнім, зайняти останнє місце; гравець (учень), що зайняв останнє місце
* * *[wudn]a1) дерев'яний2) безжиттєвий, дерев'янийwooden face — дерев'яне обличчя, обличчя без будь-якого виразу
3) тупий, дурний••wooden horse — троянський кінь; кінь ( гімнастичний снаряд); icт. кобила ( лава для шмагання); cл. шибениця
wooden kimono /coat, overcoat/ — cл.; cл. труна
wooden Indian — cл. дерев'яне зображення індійця ( вивіска тютюнової лавки); дурень; мовчазна та замкнена людина
wooden walls — icт. бойові кораблі берегової оборони
-
11 bloodhound
-
12 peg
I n1) кілочок; тoп. розбивний кілочок; дерев'яний цвях; нагель; шпилька ( шевська); тex. шліфт; чека; затичка; втулка ( бочки); тeкcт. шпринка ( човника)2) вішалка; гачок ( вішалки)3) кілочок ( на струнних інструментах); ніжка або упор віолончелі4) ніжка, вістря вовчка6) фішка ( для гри в крибідж)7) ступінь; межа8) нога; дерев'яна нога; людина з дерев'яною ногою9) pl; cл. штани, брюки ( звужені донизу)10) cл., дiaл. зуб12) cл. кидок ( у бейсболі)15) = news peg16) eк. підтримка (ціни, курсу), фіксація ціни на певному рівніII [peg] v1) прибивати цвяхами; прикріплювати кілочками; забивати кілочки; обносити, огороджувати кілочками; розмічати кілочками ( peg out); ( for) висувати ( на посаду); тex. з'єднувати на штифтах; c-г. провішувати, ставити віхи2) встановлювати ціни або вартість; eк.; жapг. штучно підтримувати (курс, ціну); охороняти від коливань (курс, ціну)3) cл. шпурляти, кидати; cл. кидати м'яч ( у бейсболі)4) cл. тикати, штрикати; протикати, простромити; протикати гарпуном, гарпунити5) cл. звужувати штани; заколювати штани навколо щиколотки6) cл. пізнавати; розпізнавати7) cл. пити за позначками ( зробленими усередині пивного кухля)8) cл. старанно працювати, корпіти, длубатися ( peg away)9) cл. бігти10) миcл. робити стойку ( про собаку)11) pиб. закидати вудку12) відмічати хід ( у грі в крибідж)13) потрапити кулею в кілочок ( крокет); закінчити гру, виграти, зайняти останню дірку (крибідж; peg out) -
13 wooden
[wudn]a1) дерев'яний2) безжиттєвий, дерев'янийwooden face — дерев'яне обличчя, обличчя без будь-якого виразу
3) тупий, дурний••wooden horse — троянський кінь; кінь ( гімнастичний снаряд); icт. кобила ( лава для шмагання); cл. шибениця
wooden kimono /coat, overcoat/ — cл.; cл. труна
wooden Indian — cл. дерев'яне зображення індійця ( вивіска тютюнової лавки); дурень; мовчазна та замкнена людина
wooden walls — icт. бойові кораблі берегової оборони
-
14 лучший
1) (ср. ст. от Хороший) чем кто, что - кращий, ліпший, луччий за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, проти кого, проти чого, як хто, як що, ніж хто, ніж що. [Хіба краща є за тебе? (Шевч.). Коли люди до тебе добрі, ти будь ліпший (Номис). Лучча солом'яна згода, як золота звада (Номис). Він кращий од Балабухи (Н.-Лев.). Добрий пес луччий, як злий чоловік (Номис)]. -шее враг хорошему - кращеє (ліпшеє) - ворог гарному. За неимением -шего, сойдёт и это - як немає кращого, то й це гаразд буде. Я ожидал -шего - я сподівався кращого. В ожидании -шего - сподіваючись кращого (ліпшого), маючи надію на краще (на ліпше). Он изменился к -му - він змінився на краще (на ліпше). Считаю за -шее - вважаю (маю) за краще (за ліпше);2) -ший, как превосх. степень, самый -ший - найкращий, найліпший, (сильнее) як-найкращий, як-найліпший, що-найкращий, що- найліпший. Всего -шего! - всього найкращого! Это -ший из людей - це (з його) найкраща людина. Дайте мне -шего (самого -шего) вина - дайте мені (як-)найкращого вина. -шая (отборная) часть чего-л. - чоло, виборна частина (частка). [Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть (Грінч.). Історія письменства це виборна частка духового життя народу (Єфр.)].* * *1) сравн. ст. кра́щий, лі́пший2) превосх. ст. найкра́щий, якнайкра́щий, щонайкра́щий, найлі́пший, якнайлі́пший, щонайлі́пший -
15 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
16 неопрятный
неохайний, неохайливий, нечепурний, нечупарний, нехарний, нехлюйний, (диал.) зачумузаний, (неубранный) неприбраний. [Чистоти не любить… неохайна, - у кухні порозводила таргани (Крим.). Школа була в невеличкій неохайній, необмазаній будівлі (Грінч.). Розпатлана, в заялозеній спідниці нагадала Гнатові його нечепурну жінку (Коцюб.). І Трахтемирів геть горою нечепурні свої хатки розкидав з долею лихою (Шевч.). Мерзла в обідраній, нечупарній хаті (Грінч.). Там хати старі, зачумузані, - нема охоти й дивитися на їх (Звин.)]. -ный человек - неохайна людина, (неряха) нечепура, нечупара, нечупайда, невмивака, невтирака, замазура, замурза (общ. р.), неохайник (м. р.), не(о)хая (ж. р.), нехлюй (-люя, м. р.), нехлюя (ж. р.), шмаровоз (м. р.), нетіпаха, нетьопуха, задрипа (ж. р.), задрипанка, забовтюха, забовтянка (ж. р.). [Ах ти-ж, шмаровозе! (Васильч.). Топи, нетіпахо! (Рудч.). Там дівчина нетьопуха запаску згубила (Милор.). А ти, задрипанко, шинкарко, перекупко п'яна! (Шевч.)].* * *неоха́йний, нечепурни́й; диал. нечупа́рний, нехарапу́тний, неха́рний
См. также в других словарях:
Мазепа, Иван Степанович — Запрос «Мазепа» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Иван Степанович Мазепа укр. Іван Степанович Мазепа … Википедия
Иван Мазепа — Запрос «Мазепа» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Иван Степанович Мазепа Іван Степанович Мазепа … Википедия
Иван Степанович Мазепа — Запрос «Мазепа» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Иван Степанович Мазепа Іван Степанович Мазепа … Википедия
Мазепа — Мазепа, Иван Степанович Запрос «Мазепа» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Иван Степанович Мазепа Іван Степанович Мазепа … Википедия
Мазепа, Иван — Запрос «Мазепа» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Иван Степанович Мазепа Іван Степанович Мазепа … Википедия
Мазепа, гетман Украины — Запрос «Мазепа» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Иван Степанович Мазепа Іван Степанович Мазепа … Википедия
Мазепа И. — Запрос «Мазепа» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Иван Степанович Мазепа Іван Степанович Мазепа … Википедия
Мазепа И. С. — Запрос «Мазепа» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Иван Степанович Мазепа Іван Степанович Мазепа … Википедия
Мазепа Иван — Запрос «Мазепа» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Иван Степанович Мазепа Іван Степанович Мазепа … Википедия
Мазепа Иван Степанович — Запрос «Мазепа» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Иван Степанович Мазепа Іван Степанович Мазепа … Википедия
Мазепа гетман Украины — Запрос «Мазепа» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Иван Степанович Мазепа Іван Степанович Мазепа … Википедия